Меню

  Приказки та прислів'я про тварин 

Вовка боятися - в ліс не ходити. 

Волом зайця не здоженеш. 

Горобець маленький, а сердечко має. 

Гусак свині не товариш. 

Дивиться, як баран на нові ворота. 

Жди, коли рак свисне. 

Знай, коза, своє стійло. 

Кожен кулик своє болото хвалить. 

Коня кують, а жаба ногу підставляє. 

Крутиться, як білка в колесі. 

На те щука в морі, щоб карась не дрімав. 

Не страши кота салом. 

Одна ластівка весни не робить. 

Пливе щука з Кременчука. 

Сова хоч би літала під небеса, то соколом не буде. 

Сорока на хвості принесла. 

Телят боїться, а воли краде, 

Тремтить, як миша перед котом. 

Яйця курей не вчать. 

Прислів'я, приказки та народні прикмети про пори року

Весна

Весна - наші батько й мати.

Весна кличе в поле.

Весна красна квітками, а осінь - пирогами.

Весна ледачого не любить.

Весняний день рік годує.  

Весняне сонце як дівчини серце.

Високо і швидко пливуть у небі хмари - на гарну погоду.

Грак прилетів - через місяць зійде сніг.

Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.

До першого грому земля не розмерзається.

Довгі бурульки - на тривалу весну.

Зійшов у березні сніжок - берися за плужок.

Коли квітень з водою, то травень з травою.

Ластівка в квітні день починає, а соловей кінчає.

Ластівки низько літають - дощ обіцяють.

Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.

На теплого Олекси (З0 березня) щука лід хвостом розбиває.

Пізня весна не обдурить.

Побачив шпака у дворі - знай: весна на порі.

Ранні ластівки - щасливий рік.

Сині хмари - на тепло.

Сій вчасно - вродить рясно.

Сонце гріє, сонце сяє - вся природа воскресає.

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май-буде

Травнева роса краща вівса.

Травневий дощ все одно, що з грибами борщ.

У квітні погода один день блисне, а сім днів кисне.

Уночі тріщить, а вдень плющить.

Хліб на хліб сіяти - ні молотити, ні віяти.

Хоч річка і невеличка, а береги ламає.

Чайка сіда на воду - чекай доброї погоди.

Як почав орать, то в сопілку не грать.

Як терен квітнем забіліє - селянин ячмінь сіє.

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

Якщо птахи в'ють гнізда на сонячному боці дерев - на холодне літо.

Якщо у березні вода не тече, у квітні трава не росте.

Яр-весна - наш отець і мати: хто не посіє - не буде збирати.

Літо 

Бджоли раді цвіту - люди літу.

Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.

В червні ворота підпиратимеш, то взимку голодний дрижатимеш.

Веселка вранці - на дощ.

Від дощу на воді бульбашки - на тривалу негоду.

Влітку один тиждень рік годує.

Вранці трава пахне дужче, ніж завжди, - на дощ.

Горобці в пилюці купаються - на дощ.

Готуй влітку сани, а взимку воза.

гріться.

Діждала Луки (16 червня) - ні хліба, ні муки.

До серпня рослина зріє, а після нього в'яне.

Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.

- Іди, дощику, де чорно! - Ні, піду, де вчора.

Летить літо, як на крилах.

Літо зиму годує.

Літо сухе, жарке -зима малосніжна, морозна.

Літом і баба сердита на піч.

На Тимофія (2 червня) - велика надія.

Не насушиш насіння - сушитимеш голову.

Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.

Опеньки з'явились-літо скінчилось.

Павук щосили плете павутиння - на суху погоду.

Перший туман літа - перша грибна прикмета.

Пізнє цвітіння горобини - на пізню осінь.

Після Олени (3 червня) царствуй зелений, тобто буйнотрав'я.

Прийде літо - все розмаїте, прийде зима - нічого нема.

Прийшли Зелені святки - не ховайся в кутки.

Прийшов липень до хати - нема коли спочивати.

Серпень збирає, а зима поїдає.

Туман вранці стелиться по воді - день буде сонячний.

У першій половині серпня погода стала - буде зима довготривала.

У червні на полі густо, а надворі пусто.

Хто в літі буде співати, той узимі буде танцювати.

Хто влітку спеки боїться, той зимою не має чим

Якщо в серпні у дурні пошився, значить, мудростi не навчився.

Якщо півень влітку заспівав раніше 9 години вечора - на дощ.

Осінь

Вересень слухає погоду січня.

Восени багач, а навесні прохач.

Восени день блисне, а три кисне.

Восени і в горобця є питво.

Восени й горобець багатий.

Восени листопад швидко минув - чекай суворої зими.  

В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає.

Грім у вересні віщує теплу осінь.

Дощ у вересні - півголоду, а посуха цілий голод робить.

Жовтень ходить по краю, та виганяє птиць із гаю.

Летять у вересні гуси - зиму на хвості несуть.

Листопад - вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат.

Осінній іній - на суху й сонячну погоду.

Осінь збирає, а весна поїдає.

Осінь усьому лік веде.

Павутиння стелиться по рослинах - чекай суворої зими.

Пищить снігур у листопаді - скоро й зимі будем раді.

Плети влітку рукавиці - в листопаді пригодиться.

У вересні дощ зі сходу зазирає й тікає, а південний свою справу знає.

У вересні ложка води робить два болота.

У листопаді згодиться і старий кожух, а навесні і старий кінь.

У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє.

Як вересніє, то i дощик сіє.

Як листопад дерев не обтрусить - довга зима бути мусить.

Як листя жовтіє, то поле сумніє.

Якщо лелеки летять високо, не поспішаючи, буде гарна осінь.

Якщо у вересні на дубах багато жолудів, чекай багато снігу перед Різдвом.

Зима

Багато снігу - багато хліба.

Був уночі іній - вдень сніг не випаде.

В лютому сонце йде на літо, а зима на мороз.

В холод кожен молод.

Взимку сонце крізь плач сміється.

Вітер добрий при стозі, а злий при морозі.

Вітер у січні зі сходу несе добру погоду.

Грім узимку - на сильні морози, блискавка - на бурю.

Держись, Хома, іде зима!

До завірюхи треба кожуха.

Зима біла, та не їсть снігу, а все - сіно.

Зима з снігами-літо з хлібами.

Зима засніжена - літо дощове.

Зимове сонце, як мачушине серце: світить, а не гріє.

Зимою день такий: сюди тень, туди тень, та й минув

Зимою деньок, як комарів носок.

Зимою добре, а літом ще краще.

Кільця довкола місяця - на сніг.

ледащо, а їсти нема що.

Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи -

Лютий воду відпускає, а березень підбирає.

Місяць лютий гостро крутий.

Місяць лютий спитає чи взутий,

Мороз - аж іскри сипляться.

Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.

Синиця пищить - зиму віщить.

Січень не так січе, як у вуха пече.

Сонце блищить, а мороз тріщить.

Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.

Такий мороз, аж зорі скачуть.

То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.

У місячні ночі сніг не тане.

цілий день.

Як зазиміє, то й жаба оніміє.

Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.  

Як приходить сніг з дощем, то йдуть до шевця з плачем.

Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, пастух устане.

Якщо взимку сухо і холодно, влітку сухо і спекотно.

Українські прислів’я та приказки

Аби день до вечора.

Аби хліб, а зуби знайдуться.

Аби шия, а ярмо буде.  

Або будемо на Русі, або пропадемо усі.  

Або пан, або пропав.  

Або дома не бути, або волі здобути.  

Апетит з їдою прибуває.  

Баба з воза - кобилі легше.  

Багатий, як циган на блохи.  

Багато дива, мало млива.  

Багатому й чорт яйця носить.  

Байдуже ракові,в якому його горщику зварять.  

Батогом обуха не переб'єш.  

Бачить кіт сало, та сили мало.  

Без вірного друга - велика туга.  

Без нашого Гриця вода не освятиться.  

Без труда нема плода.  

Береженого Бог береже, а козака шабля.  

Битому собаці кия не показуй.  

Біда біду тягне.  

Біда помучить і мудрості научить.  

Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться.  

Близько лікоть, та не вкусиш.  

Борода не робить мудрим чоловіка.  

Боятися вовка - в ліс не ходити.  

Брат мій, а хліб їж свій.  

Брехливу собаку далеко чути.  

Буває, що й корова літає.  

Було б пшоно, а каша буде.  

Було, та за водою пішло.  

Велике дерево поволі росте.  

В закритий рот муха не влізе.  

Видно пана по халявах.  

Виміняв шило на швайку.  

Виріс, а ума не виніс.  

Вискочив, як Пилип з конопель.  

Високо літає, та низько сідає.  

Вище себе не підскочиш.  

Від своєї тіні не втечеш,  

Вісті не лежать на місці.  

Вкрадеш голку, а потім корову.  

В ліс дрова не возять.  

В нього руки на всі штуки.  

Вовка ноги годують.  

Вода і камінь довба.  

Ворона й за море літає, та дурна вертається.  

Ворона вороні ока не видовбає.  

В сім'ї не без виродка.  

Всякому овочу свій час.  

В тихому болоті чорти водяться.  

В умілого й долото рибу ловить.  

Вчи лінивого не молотом, а голодом.  

В чужих руках завше більший шматок.  

Гарні гості, та не в пору.  

Гірко заробиш - солодко з'їси.  

Говори стовпу, а він стоїть.  

Година вранці варта двох увечері.  

Голка в стіжок упала - пиши пропала.  

Голодній кумі хліб на умі.  

Горбатого могила виправить.  

Гостра була сокира, та на сук наскочила.  

Гостре словечко коле сердечко,  

Готовеньке і кішка з'їсть.  

Гречана каша сама себе хвалить.  

Гуртом і батька добре бити.  

Дай дурневі макогона, то він і вікна поб'є.  

Далеко куцому до зайця.  

Даремно і чиряк не вискоче.  

Дарованому коневі в зуби не заглядають.  

Два коти в одному мішку не помиряться,  

Двоє третього не чекають,  

Де багато господинь, там хата неметена.  

Де відвага, там і щастя.  

Де коротко, там і рветься.  

Де посієш, там і вродиться.  

Десять разів відміряй, а раз відріж.  

Дешева риба - погана юшка.  

Дивись на зріст, та питайся розуму.  

Диму без вогню не буває,  

Діло майстра величає.  

Дома й стіни помагають.  

Дурням закон не писаний.  

Ех, якби та якби та в роті виросли гриби.  

Є в глечику молоко, та голова не влізе.  

Є сало, та не для кота. Є квас, та не для нас.  

Жалів яструб курку - доки всю обскуб.  

Жартувала баба з колесом, та в спицях застряла.  

Живемо, як горох на дорозі: хто не йде, той скубне.  

Живіт товстий, а лоб твердий.  

За битого двох небитих дають,  

Заблукався між трьох дубів,  

Забув віл, коли телям був.  

Заварив кашу, так і їж.  

За все береться, та не все вдається.  

Задер носа й кочергою не дістанеш.  

За дурною головою і ногам нема спокою.  

Зайця ноги носять, вовка зуби годують.  

Заліз у багатство - забув і братство.  

За моє жито мене ж і бито.  

За чужим столом не махай постолом.  

З великої хмари малий дощ.  

Згадала баба, як дівкою була.  

Згода дім будує, а незгода руйнує.  

З дурнем каші не звариш.  

З ким поведешся, того й наберешся.  

З миру по нитці - голому сорочка.  

Знає кіт, чиє сало з'їв.  

Знайко біжить, а незнайко лежить.  

Знов за рибу гроші.  

З одного вола двох шкур не деруть.  

З пісні слова не викинеш.  

Зробив наспіх, як насміх.  

З свічкою серед дня не знайдеш.  

З чорної кішки білої не зробиш.  

І будень, і неділя - все лінивому безділля.  

І за соломинку вхопиться, хто топиться.  

І кози ситі, і сіно ціле.  

І стіни мають вуха.     

Їв би кіт рибку, а в воду не хоче.  

Їж, що дають, а роби, що кажуть.    

Йти на комара з дрючком, а на вовка з швайкою.  

Його й чорт у ступі не влучить.     

Казала Настя: як удасться,  

Казала, та не зав'язала.  

Казаному кінця немає,  

Катюзі по заслузі.  

Київ не одразу збудовано.  

Кігтик застряг-пропав птах.  

Кінець діло хвалить.  

Кінь на чотирьох, та й то спотикається.  

Клин клином виганяють.  

Кожна жаба своє болото хвалить.  

Коли густо, а коли й пусто.  

Колись і в нашої кози хвіст відросте.  

Кому що, а курці просо.  

Косо, криво, аби живо.  

Краще пізно, як ніколи.  

Крутить, як циган сонцем.  

Куди не кинь - виходить клин.     

Ласий на чужі ковбаси.  

Лінивий двічі робить, скупий двічі платить.  

Ліс рубають - тріски летять.  

Лобом муру не проб'єш.  

Лови рибу не на сковороді; а у воді.  

Любить, як вовк порося.  

Любиш кататись, люби й санчата возить.  

Людей питай, а свій розум май.  

Людям язика не зав'яжеш.  

Лякана ворона куща боїться.      

Мак сім років не родив і голоду не було.  

Меле язиком, як порожній млин.  

Менше говори - більше почуєш.  

Миша не одну дірку має до хати.  

Молодець проти овець, а проти молодця і сам івця.  

Моя хата скраю - нічого не знаю.  

На бідного Макара всі шишки летять.     

На все свій час.  

Навчить біда їсти.  

Нагинай гілляку, поки молода.  

На голові блистить, а в голові свистить.  

На городі бузина, а в Києві дядько.  

На двох стільцях не всидиш.  

Надокучив, як парена редька.  

Надувся, як ковальський міх.  

Назад тільки раки лазять.  

Назвався грибом - лізь у кіш.  

Називай хоч горщиком, тільки в піч не став.  

На злодієві шапка горить.  

На ловця і звір біжить.  

На нема й суду нема.  

Наскочила коса на камінь.  

На тобі, небоже, що мені негоже.  

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.  

На чужий коровай рота не роззявляй.  

Не будь тим, що моркву риє.  

Не вартий дірки від бублика.  

Не все те золото, що блищить.  

Не вчи рибу плавати.  

Не кажи гоп, поки не перескочиш.  

Не копай іншому ями, бо сам упадеш.  

Не лізь поперед батька в пекло.  

Не святі горшки ліплять.  

Не скуби гуску, поки не зловиш.  

Не страши кота салом.  

Не сунь носа до чужого проса.  

Не такий страшний чорт, як його малюють.  

Не так сталося, як гадалося.  

Не так хутко робиться, як мовиться.  

Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.  

Не хвались ідучи на торг, а хвались ідучи з торгу.  

Ні в тин, ні в ворота.  

Ні кує, ні меле.  

Ні пава, ні ґава.  

Ні риба, ні м'ясо, і в раки не годиться.  

Ніс вище губи носить.  

Носиться, як дурень з писаною торбою.     

Обідрали, як молоденьку липку.  

Облизня спіймав.  

Обоє рябоє.  

Овечку стрижуть, а баран трясеться.  

Одна бджола мало меду наносить.  

Одна дяка, що за рибу, що за рака.  

Одна ластівка не робить весни.  

Одним пальцем і голку не вдержиш.  

Одного поля ягода.      

Пам'ятатимеш до нових віників.  

Паршива вівця все стадо запоганить.  

Перемелеться лихо - добро буде.  

Під лежачий камінь вода не тече,  

Піймав куцого за хвіст.  

Після бійки кулаками не махають.  

Пішов по шерсть, та повернувся острижений.  

Плаває, як вареник у маслі.  

По бороді текло, а в роті сухо було.  

Поживемо - побачимо.  

Помалу їдь, то далі будеш.  

Поможе, як мертвому кадило.  

Попав пальцем у небо.  

Поспішиш -людей насмішиш.  

Почав обід - мовчу, як кіт.  

Правда очі коле.  

Прийде коза до воза.  

Про вовка помовка, а вовк до хати.  

Продав кота в мішку.  

Пропало, як з воза впало.     

Рада б душа в рай, та гріхи не пускають.  

Раз,та гаразд.  

Робить, як мокре горить.  

Робота не вовк, в ліс не втече.  

Родичів багато, та ніде пообідати.  

Рот не город - не загородиш.     

Сам собі пан.  

Свої люди - помиримось.  

Своя губа ближче.  

Семеро одного не ждуть.  

Силою не бути милою.  

Ситий голодному не товариш.  

Сказаного і сокирою не вирубаєш.  

Скільки вб'єш, стільки й в'їдеш.  

Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться.  

Старий кінь борозни не зіпсує.  

Старий кіт, а масло любить.  

Старого лиса не виманиш з лісу.  

Страх має великі очі.  

Стук-грюк, аби з рук.     

Там добре, де нас нема.  

Терпи, козаче, отаманом будеш.  

Тиха вода греблю рве.    

У страху очі великі.  

Усього буває на віку - і по спині, і по боку,  

Ухопив місяця зубами.  

У чужій кошарі овець не розведеш.      

Хіба все те вовк, що сіре?  

Хліб їж, а правду ріж.  

Хліб та вода - козацька їда.  

Хоч бачить око, та зуб не йме.  

Хоч біс, аби яйця ніс.  

Хоч близько, та слизько.  

Хоч гірше, аби інше.  

Хоч дурний, та хитрий.  

Хто в ліс, а хто по дрова поліз.  

Хто два зайці гонить, жодного не здогонить.  

Хто меч підійме, той від меча й загине.  

Хто мовчить, той трьох навчить.  

Хто як постелить, так і виспиться.  

Це ще вилами по воді писано.   

Цяця, цяця та в кишеню.      

Час- це гроші. Через дорогу навприсядки.  

Чиє б нявчало, а твоє б мовчало.  

Чує дзвін, та не знає, звідки він.  

Чужа душа - темний ліс.  

Чужа хата - гірше ката.  

Чужий кожух не гріє.    

Шкурка вичинки не варта.  

Шукай вітру в полі.     

Щедрий на батьківські гроші.  

Що бог не дав, то все в торбу.  

Що написано пером, того не виволочеш волом.  

Що сіре, те й вовк.    

Язик без кісток, що хоче лопоче.  

Язик до Києва доведе.  

Як відкусиш багато - ковтнеш мало.  

Як гукнеш, так і відгукнеться.  

Як дбаєш, так і маєш.  

Яке коріння, таке й насіння.  

Як з неба впав.  

Який їхав, таку й здибав.  

Який Сава,така й слава.  

Який харч, така й робота.  

Як кіт наплакав.  

Як корова язиком злизала.  

Ясла до коней не ходять.  

* * *  

Багато грому - мало дощу  

Вітер віє і не знає, що погоду він міняє.  

Вовка ноги годують.  

Вода в решеті не встоїться.  

Вода з вогнем не товариші.  

Всі ріки до моря ведуть.  

Вчорашньої води не доженеш.  

Глибока вода не каламутиться.  

Гостре словечко колить сердечко.  

Де верба, там і вода.  

Де один грибок, там цілий вінок.  

Добре слово будує, а зле руйнує.  

Добре слово краще за цукор і мед.  

З вогнем не жартуй, воді не вір, із вітром не дружи.  

За словом в кишеню не полізе.  

Земля найбагатша, вода найсильніша.  

Знаєш - кажи, а не знаєш - мовчи.  

І від солодких слів буває гірко.  

І гриба знайти треба мати щастя.  

І на вовка буває пригода.  

Кожний дубок хвалить свій чубок.  

Краще почервоніти, як посиніти.  

Ласкаве слово, що весняний день.  

Люди дякують дощеві, а подорожній лає.  

Назвався грибом - лізь у кошик.  

Не кидай слів на вітер.  

Не мни слова, говори просто.  

Нема тіні без світла.  

Один скаже, другий прикаже,  

Одне дерево ще не ліс.  

Одне приємне слово наче сад цвіте.  

Пар костей не ломить.  

Птицю пізнають по пір'ю, а людину по мові.  

Розумній голові досить двох слів.  

Сади деревину - будеш їсти садовину.  

Сказав, та не зав'язав.  

Сказане слово - срібло, а мовчання - золото.  

Скільки сніг не лежатиме, а розстанути мусить.  

Слова щирого вітання дорожчі за частування.  

Слово - не горобець, як вилетить, то вже його не спіймати.  

Слово не полова, язик не помело.  

Слово не стріла, а ранить глибоко.  

Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.  

Сонця в мішок не зловиш.  

Тепле слово і в мороз зігріє.  

Тепле слово і кішці приємне.  

Тиха вода людей топить, а швидка - тільки лякає.  

Холодним словом серця не запалиш.  

Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.  

Хоч річка і невеличка, а береги ламає.  

Хто змок, той води не боїться.  

Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.  

Шабля ранить тіло, а слова душу.  

Як овечка: не мовить ні словечка.     

Фольклорно-поетичний словник

батько-ненька
березонька-сестронька
бистрая річенька
бистрії потоки
білії рученьки
білії ніженьки
білії хати
білії двори
білеє личко
білая світлиця
білий кінь
буйний вітер

вербиченька
вербовая дощечка
вербовая кладочка
весняночка
вечероньку вечеряти
вечір вечорів
виплакати очі
вишневий садок
вишневий цвіт
вишнева доля
вірна розмовонька
воленьку вволити
воріженьки
воронії коні

гіркий полин
гірка доля
гіркі сльози
гірке щастя
глибокії ріки
голуб гуде
гордий та пишний
гори золотії
гори кам'янії
гори далекії
гості дорогії
грати-вигравати
гуси, гуси, гусенята візьміть мене на крилята

джерель-вода
дівчина-рибчина
дівчина як калина як тополька як зіронька
дівчинонька чорнобрива
дівчинонька вірная
доля зрадлива незрадлива щаслива
доленька
дорогії вина
дрібний, дрібен дощик
дрібні діти
дрібні сльози
дрібні роси
дубовії клепки
думки-гадки
думи мої
Дунай тихий, широкий

жива вода
жива душа
жито зеленіє
жура-туга
журавлики
журавонька
журавочка
журавлиночка
журба сушить, в'ялить

зайчик-побігайчик
за морями та глибокими
затужили, голосили
зелєн-гай зелен-клен
зілля цілюще
золота гривна
золотий вінець
золотії шабельки
зоря вечірняя
зозуля кує, жалю завдає

калина червона
калинонька
калинова пісня
калинова мова
карі оченята
карії очі
кленові мости
кленовії листочки
кінь вороненький
козаченьку-барвіночку
козаченько молоденький чорнобривий
кониченьки воду пили
конем грати
коса-косонька
коса - дівоча краса
коханнячко вірнеє
красна дівонька
кривавая річенька
криниця батьківська
крутая гора

лебеді-лебедята
лихая година
ліс темнесенький
лісами-ярами
літа мої молодії
лужкбм-бережкбм
любая розмовонька
любилися-кохалися

маків цвіт
мальви
матінка-голубонька
матінка ріднесенька
мачуха злая
мед-вино
мед-горілочка
місяцю-князю
місяченько
місяць яснесенький
милії браття
мова-розмова
мов терен
мов калина

на яснії зорі
на тихії води
не плач, не журися
не чує, не бачить
нива-нивонька
ніченька-чарівниченька
нічка темная

ой горе тій чайці
ой на ставу, на ставочку
ой крикнули сірі гуси
ой сивая та зозуленька

пани-браття
плавати, виринати
плаче, голосить
полинова доля
посікти-порубати
посіяти тугу
превражії люди
преславний козаче
пригодонька
п'є-гуляє
пшениченька яра

райське дерево
рано-пораненьку
реве-гуде негодонька
ріки медовії
роботоньку переробити
розмай-коса
розраяли, розсудили
ромен-зілля, роман-зілля
роса-сльоза
рости- цвісти
рум'янеє личко
рута-м'ята
рясні верби
ряст топтати

сад-виноград
світаннячко раннє
свята земля
серденько
сивії соколи
синєє небо
сира земля
слід-доріженька
солодки меди
срібло-злото
стежина
степ широкий

темний гай
тихая розмовонька
тихий Дунай
тихо-тихесенько
трава зеленая
трава шовковая
туга-печаль

у барвінку купаний
удовинії сльози
у меду купаний
устонька милії

хліб-сіль
хрещатий барвінок

цвіте-розцвітає

час-годинонька
час додому, час
червоная рожа
червонії стрічечки
червонії чобітки
чистая вода
чисте серце
чистеє поле
чорная хмара
чорнії круки
чорнії оченята
чорний ворон
чорнобривці
чорнявка
чужа чужинонька
чужий край
чумак, чумаченько

шабля-розлучниця
шлях-дорога бита
шумить-гуде

щастя-доля
щирая дружинонька

явір зелененький
як голубка, як голуб
як голубів параяк зіронька
як калина
як ластівонька
як мак
як писанка
як тополя
ясна зірниця
ясен місяць
ясне сонце
ясний соколонько

Інші сайти

img img img img img img img img img img

Оцініть сайт

дуже добре
добре
піде й так
погано
гірше не буває

Розробка сайту- vbs.com.ua


Перехід вверх       
Рейтинг@Mail.ru Головна сторінка